Махандаса Карамчанда Ганді широко визнано одним з найбільших політичних і духовних лідерів XX століття. Шановний в Індії як батько народу, він сформулював і використав принцип сатьяграха – протистояння тиранії за рахунок масової ненасильницької громадянської непокори.
; 2 жовтня 1869, Порбандар, Британська Індія – 30 січня 1948, Нью-Делі, Делі, Індійський Союз) – індійський політичний та громадський діяч, один із керівників та ідеологів руху за незалежність Індії від Великобританії.
В основі вчення Ганді лежить принцип ненасильницького опору, який передбачає відмову від співпраці з несправедливою владою, порушення законів, що суперечать моралі, і готовність терпіти страждання за свою позицію, не відповідаючи насильством на насильство.
Центральна ідея гандизму – ідеал ахімси, що проявляється в не заподіянні шкоди живим істотам і абсолютному ненасильстві. Основні принципи: досягнення незалежності мирними, ненасильницькими засобами, шляхом залучення до боротьби широких народних мас (Сатьяграха);