Куміте (від яп. 組手 або 組み手, буквально – “переплетені руки”, сутичка) – є, поряд із Кіхон (基本) і Ката (型), одним з основних розділів сучасного карате, що включає в себе всі різновиди бою (тренувальний, змагальний, атестаційний тощо).
У куміте суперник більш ніж матеріальний. На татамі виходять двоє каратистів і починають бій. Однак орієнтуватися на кількість спортсменів на майданчику можна не завжди. У ката є й командні змагання, де троє каратистів не тільки демонструють техніку, а й імітують бій.
Куміте́ (від яп. 組手 – букв. “переплетені руки”, сутичка) – поняття японських бойових мистецтв, яке містить у собі всі різновиди бою на татамі (тренувальний, змагальний, атестаційний), є одним з основних розділів сучасного карате, поряд із ката та кіхон.
Ката (яп. 型 або 形) – формалізована послідовність рухів, пов’язаних принципами ведення поєдинку з уявним супротивником або групою супротивників. По суті, є квінтесенцією техніки конкретного стилю бойових мистецтв.