Вроджений імунітет Вроджений імунітет – здатність організму знешкоджувати чужорідний і потенційно небезпечний біоматеріал (мікроорганізми, трансплантат, токсини, пухлинні клітини, клітини, інфіковані вірусом), яка існує від самого початку, до першого потрапляння цього біоматеріалу в організм.
Клітинний вроджений імунітет включає: Мононуклеарні фагоцити; кілери (природні кілери, АЗК, ЛАК); гранулоцити (нейтрофіли, базофіли, еозинофіли).
Вроджений (видовий, генетичний, конституціональний, природний, неспецифічний) імунітет – це вироблена в процесі філогенезу, передана у спадок, притаманна всім особинам одного виду стійкість до інфекційних агентів (або антигенів).
Порівняно з системою набутого імунітету система вродженого активується за першої появи патогена швидше, але розпізнає його з меншою точністю. Вона реагує не на конкретні специфічні антигени, а на певні класи антигенів, характерні для патогенних організмів.